¬икладач≥

«аслужен≥ вчител≥ ”крањни

Ѕойкo ѕетрo арпович
√альченко ≤ван ¬асильович
—идоренкова ќльга ѕанас≥вна
Ћисенко “ет¤на ≤ван≥вна

Ѕойкo ѕетрo арпович

Ѕойкo ѕетрo арпович
ѕро Ѕойка ѕетра арповича можна говорити годинами. ўе за житт¤ в≥н став справжньою легендою, вз≥рцем, ¬чителем з великоњ л≥тери. Ќелегким був життЇвий шл¤х ѕетра арповича. Ќародивс¤ в≥н 12 липн¤ 1923 року в сел≥ «атишна Ѕожедар≥вського району ƒн≥пропетровськоњ област≥. Ѕули, ¤к ≥ у кожного юнака найпотаЇмн≥ш≥ мр≥њ, плани на майбутнЇ, найсв≥тл≥ш≥ бажанн¤... ¬ роки ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни, коли над нашою Ѕатьк≥вщиною нависла б≥да, в≥н зовс≥м юним п≥шов на фронт. « 1941 по 1945 пройшов з бо¤ми по р≥дн≥й ≥ чуж≥й земл≥.

ћабуть, тому, що бачив в≥йну в обличч¤, з ус≥ма стражданн¤ми, жорсток≥стю, болем в≥н не любить розпов≥дати про нењ. ѕо зак≥нченню в≥йни, в 1948 роц≥, здобув вищу осв≥ту, зак≥нчивши ƒн≥пропетровський державний ун≥верситет. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ навчанн¤ з серпн¤ 1954 року по серпень 1955 року працював викладачем рос≥йськоњ мови ≥ л≥тератури √ул¤йп≥льського педагог≥чного училища, з серпн¤ 1955 по серпень 1956рр. викладач педагог≥ки ≥ психолог≥њ ¬еликосорочинського педагог≥чного училища. « серпн¤ 1956 року викладач педагог≥ки Ћохвицького педагог≥чного училища. ¬ серпн≥ 1958 року переведений на посаду директора Ћохвицькоњ —Ў є 1. ” вересн≥ 1959 року зв≥льнений з посади директора Ћохвицькоњ —Ў є 1 в зв'¤зку з переводом в Ћохвицьке педагог≥чне училища. ” вересн≥ 1959 року переведений на посаду директора ≥ викладача педагог≥ки Ћохвицького педагог≥чного училища.

¬ зв'¤зку з переводом Ћохвицького педагог≥чного училища до м≥ста ременчука, переведений на посаду директора ременчуцького педагог≥чного училища. ƒо 1987 року продовжуЇ працювати викладачем психолог≥њ.

”роки ѕетра арповича проходили на високому науково-теоретичному ≥ методичному р≥вн≥, використовувалис¤ сучасн≥ дос¤гненн¤ психолого-педагог≥чноњ науки, передовий педагог≥чний досв≥д. ¬раховуючи те, що психолог≥¤ Ї одним з основних предмет≥в у формуванн≥ профес≥йноњ педагог≥чноњ д≥¤льност≥ майбутн≥х учител≥в, ѕетро арпович досконало знав зм≥ст навчальних план≥в ≥ програм по взаЇмозв'¤заних предметах. ƒо нього йшли за порадою вс≥: студенти, колеги, друз≥.

ѕетро арпович знаходив до кожноњ людини ¤кийсь особливий, т≥льки йому в≥домий п≥дх≥д. Ѕойко ѕетро арпович систематично знайомив студент≥в з науково-попул¤рною та методичною л≥тературою, вчив працювати самост≥йно. ¬ багатьох учн≥в своњм високим профес≥онал≥змом в≥н зм≥г пос≥¤ти зерно добра, любов≥, надихнув до самовдосконаленн¤, самоп≥знанн¤. …ого методи вихованн¤ спри¤ли виробленню в учн≥в позитивного ставленн¤ до навчальноњ д≥¤льност≥, њњ зм≥сту, форм ≥ метод≥в.

”роки психолог≥њ дл¤ студент≥в Ї наочним прикладом педагог≥чноњ майстерност≥, творчого п≥дходу до реал≥зац≥њ завдань навчанн¤ ≥ вихованн¤. Ќовизна наукових даних, ¤скрав≥сть факт≥в, ориг≥нальн≥сть висновк≥в, своЇр≥дний п≥дх≥д у виклад≥ матер≥алу, глибоке проникненн¤ в суть ¤вищ актив≥зують п≥знавальний ≥нтерес, розвивають мислительну активн≥сть студент≥в.

ѕетро арпович формував у майбутн≥х учител≥в систему профес≥йних переконань, ≥нтереси ≥ нахили до педагог≥чноњ д≥¤льност≥, почутт¤ обов'¤зку ≥ в≥дпов≥дальност≥ за результати своЇњ прац≥. Ѕрав активну участь у робот≥ цикловоњ ком≥с≥њ, виступаючи з р≥зних питань удосконаленн¤ навчально-виховного процесу, навчальних план≥в ≥ програм.

ѕрацюючи на посад≥ директора ременчуцького педагог≥чного училища, педагог≥чний колектив п≥д кер≥вництвом ѕетра арповича один ≥з перших створив каб≥нетну систему ≥ комплекс методичного забезпеченн¤ навчально-виховного процесу, вм≥в п≥дтримувати здоровий морально-психолог≥чний кл≥мат в колектив≥, спри¤в адаптац≥њ ≥ становленню особистост≥ молодого вчител¤-викладача. « ≥н≥ц≥ативи ѕетра арповича педучилище було переведено з Ћохвиц≥ до ременчука. «а його безпосередньою участю збудований новий корпус училища ≥ допом≥жн≥ прим≥щенн¤, в≥дкрито гуртожиток. —еред його вихованц≥в ≥ м≥н≥стр осв≥ти, ≥ прац≥вники м≥н≥стерства, професори, кандидати ≥ доктори наук, тис¤ч≥ прекрасних людей., в≥дм≥нних вчител≥в - ≥ кожен згадуЇ з вд¤чн≥стю ≥ повагою чудову Ћюдину, справжнього ѕедагога - ѕетра арповича Ѕойка.

ѕетро арпович Ѕойко 12 рок≥в був членом редколег≥њ журналу Дѕочаткова школа". Ќеодноразово виступав на стор≥нках журнал≥в Дѕочаткова школа", Д–ад¤нська школа" з самих р≥зних питань орган≥зац≥њ навчально-виховного процесу. Ќа прот¤з≥ 10 рок≥в був членом методичноњ ради ћ≥н≥стерства вищоњ ≥ середньоњ спец≥альноњ осв≥ти.

Ќав≥ть вийшовши на заслужений в≥дпочинок, в≥н продовжуЇ жити житт¤м р≥дного училища Ѕатьк≥вщина високо оц≥нила заслуги ц≥Їњ невтомноњ людини. Ѕойко ѕ. . нагороджений орденом „ервоноњ «≥рки, орденом ∆овтневоњ революц≥њ, орденом ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни ≤ ступен¤, медаллю "¬етеран прац≥", медаллю ј.—.ћакаренка. ¬≥дм≥нник народноњ осв≥ти, заслужений вчитель ”–—–. ¬исокоосв≥чений, висококультурний, вимогливий, принциповий ѕетро арпович користуЇтьс¤ заслуженим авторитетом ≥ повагою не т≥льки серед батьк≥в, колег, студент≥в, населенн¤ м≥ста, а ≥ в багатьох педагог≥чних колективах республ≥ки.

√альченко ≤ван ¬асильович

√альченко ≤ван ¬асильович - це людина, перед ¤кою потр≥бно схилити голову. Ќе кожна людина може в≥ддавати себе своњй профес≥њ до останку. «а 18 рок≥в роботи на посад≥ директора в ременчуцькому педагог≥чному училищ≥ в≥н зробив переворот у житт≥ училища. —или недаремно витрачен≥. јдже тепер можна з впевнен≥стю сказати, що ременчуцьке педагог≥чне училище найкраще не т≥льки на ѕолтавщин≥, але й на ”крањн≥.

¬ час, коли панувала така руйнац≥¤ в сфер≥ осв≥ти, зберегти, а ще й примножити надбанн¤ багатьох покол≥нь - це диво, титан≥чний труд, неймов≥рн≥ зусилл¤... “≥льки людина ≥з високими моральним ц≥нност¤ми, залюблена у свою профес≥ю могла це зробить. ≤ван ¬асильович не любить, коли говор¤ть про нього - це дуже скромна людина. “а ≥ взагал≥ в≥н в≥ддаЇ перевагу не словам, а д≥лу.

Ќародивс¤ √альченко ≤ван ¬асильович, 24 вересн¤ 1947 року в сел≥ аленики –ешетил≥вського району ѕолтавськоњ област≥ в с≥м'њ сел¤нина..

« першого по восьмий клас навчавс¤ в аленик≥вськ≥й восьмир≥чн≥й школ≥, з дев'¤того по одинадц¤тий клас навчавс¤ в —ухораб≥вськ≥й середн≥й школ≥ –ешетил≥вського району ѕолтавсько област≥. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ школи в 1965 роц≥ вступив до ѕолтавського державного педагог≥чного ≥нституту ≥мен≥ ¬. √. ороленка на ф≥зико-математичний факультет, ¤кий усп≥шно зак≥нчив в 1969 роц≥. «а розпод≥лом був направлений на роботу в м≥сто ременчук ѕолтавськоњ област≥, де працюЇ до цього часу.

—вою трудову д≥¤льн≥сть розпочав вчителем ф≥зики середньоњ школи є17. « 1973 року працював орган≥затором позакласноњ та позашк≥льноњ роботи в ц≥й же школ≥. ” зв'¤зку з в≥дкритт¤м в селищ≥ ћолод≥жне новоњ школи був переведений заступником директора з навчально-виховноњ роботи, де працював з 1977 по березень 1980 року. « 1980 по 1987 р≥к Ч зав≥дуючий в≥дд≥лом народно осв≥ти јвтозаводського райниконкому. « 1987 року Ч директор ременчуцького педагог≥чного училища ≥мен≥ ј. —. ћакаренка.

« листопада 1970 року по листопад 1971 року служив в р¤дах –ад¤нсько јрм≥њ. ¬ 1980 роц≥ обиравс¤ депутатом јвтозаводська районноњ –ади народних депутат≥в. « 1980 по 1985 р≥к обиравс¤ членом виконкому. « 1998року по 2006 р≥к - депутат обласноњ –ади. Ќеперес≥чна особист≥сть, людина з даром Ѕожим, причому, з даром багатогранним. ер≥вник творчий, над≥лений енерг≥Їю пошуку ≥ в≥дкритт¤, з ч≥тким усв≥домленн¤м сут≥ под≥й свого часу, визначен≥стю громад¤нських позиц≥й. ≤ван ¬асильович завжди п≥дтримуЇ людей творчих, талановитих, ориг≥нальних. Ќеординарна особист≥сть педагога надихаЇ на творч≥сть тис¤ч≥ юних сердець майбутн≥х вчител≥в, домагаЇтьс¤, щоб навчанн¤ дл¤ них було ц≥кавим ≥ захоплюючим. јле попри вс≥ складн≥ ≥ в≥дпов≥дальн≥ завданн¤, що виконуЇ наш директор, - це проста у сп≥лкуванн≥, доброзичлива, щира ≥ доступна людина, характер ¤коњ в≥дпов≥даЇ найкращим у¤вленн¤м про сучасного украњнського ≥нтел≥гента.

як директор навчального закладу, вм≥ло орган≥зовуЇ педагог≥чний колектив на усп≥шне виконанн¤ навчальних план≥в з ус≥х спец≥альностей, забезпечуЇ належне п≥дтриманн¤ матер≥ально-техн≥чноњ бази каб≥нет≥в та адм≥н≥стративних прим≥щень. ѕост≥йно працюЇ над дотриманн¤м належного р≥вн¤ сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних умов роботи студент≥в в учбових каб≥нетах ≥ лаборатор≥¤х, адм≥н≥стративних ≥ п≥дсобних прим≥щенн¤х та житлових к≥мнатах гуртожитку. ѕро те, ¤кий в≥н господар ≥ талановитий кер≥вник, кажуть його справи. « ≥н≥ц≥ативи директора пор¤д з класичними спец≥альност¤ми вчитель початковоњ школи та вихователь дит¤чого садка, виход¤чи з потреб област≥, в≥дкрито спец≥альн≥сть вчитель ф≥зичного вихованн¤, введено б≥льше 10 додаткових квал≥ф≥кац≥й, ¤к≥ вкрай потр≥бн≥ дл¤ шк≥л ≥ дит¤чих садк≥в. —еред них: вчитель ≥нформатики та вчитель ≥ноземноњ мови в початков≥й школ≥, вихователь логопедичних груп, вихователь з правом веденн¤ зан¤ть ≥ноземною мовою та ≥нш≥.

Ќа баз≥ училища в≥дкрито ≥ працюЇ обласний л≥цей-≥нтернат дл¤ с≥льських обдарованих д≥тей, навчаютьс¤ юнаки ѕолтавського обласного л≥цею з посиленою в≥йськово-ф≥зичною п≥дготовкою, усп≥шно працюЇ консультпункт √лух≥вського педагог≥чного ун≥верситету, що даЇ можлив≥сть випускникам училища, не в≥д'њжджаючи з ременчука, отримати вищу осв≥ту з одн≥Їњ з 8 педагог≥чних спец≥альностей.

—учасний б≥бл≥отечний комплекс, 5 комп'ютерних клас≥в з комп'ютерами останн≥х моделей з п≥дключенн¤м до ≤нтернету, школа ол≥мп≥йського резерву з ≥нформатики, де б≥льше 100 д≥тей з м≥ста та район≥в безкоштовно оволод≥вають комп'ютером. ќрган≥зовано роботу оздоровчого табору дл¤ обдарованих д≥тей област≥.

Ѕагато зусиль ≥ весь св≥й життЇвий ≥ педагог≥чний досв≥д роботи надаЇ громадський робот≥. ¬≥н депутат ѕолтавськоњ обласноњ ради, голова пост≥йноњ депутатськоњ ком≥с≥њ з питань осв≥ти, член обласноњ ради директор≥в вищих навчальних заклад≥в ≤-≤≤ р≥вн≥в акредитац≥њ. «а визначн≥ заслуги ≤вану ¬асильовичу присвоЇно званн¤ заслуженого вчител¤ ”крањни.

Ќа вс≥х д≥л¤нках ≥ напр¤мках громадськоњ роботи про¤вл¤Ї профес≥йну зр≥л≥сть, д≥ловит≥сть, об≥знан≥сть ≥ тактовн≥сть у розв'¤зан≥ нев≥дкладних життЇвих проблем нашого сусп≥льства. “рудолюбивий, чесний, об'Їктивний ≥ принциповий, д≥ловий ≥ тактовний, вм≥лий орган≥затор педагог≥чного колективу, пост≥йно працюЇ над усп≥шним розв'¤занн¤м навчально виховних завдань. ористуЇтьс¤ заслуженим авторитетом серед член≥в педагог≥чного колективу, студент≥в, громадськост≥ м≥ста ≥ област≥.

√альченко ≤ван ¬асильович - наша горд≥сть. ћи р≥вн¤Їмось на свого керманича.

—идоренкова ќльга ѕанас≥вна

¬чителька украњнськоњ мови ≥ л≥тератури —идоренкова ќльга ѕанас≥вна - одна з найавторитетн≥ших викладач≥в ременчуцького педучилища њм. ј.—.ћакаренка. ¬с≥, хто працював з ц≥Їю ж≥нкою, захоплюютьс¤ њњ оптим≥змом, творчим гор≥нн¤м, вм≥нн¤м долати труднощ≥. ћожна з впевнен≥стю сказати, що так≥ вчител≥ зустр≥чаютьс¤ раз на все житт¤, залишаючи пом≥тний сл≥д у душ≥ учн¤.

Ќе вчител≥ обирають нас Ч ми обираЇмо њх за моральними, розумовими, духовними ¤кост¤ми. ќбираЇмо за невловимою ледь в≥дчутною силою т¤ж≥нн¤.

¬≥дкривши дл¤ себе ¬чител¤, прагнемо "дорости", дот¤гнутись до нього, хочетьс¤ бути схожою на людину ¤ка завоювала частину серц¤. ”роки ќльги ѕанас≥вни Ч це св¤то. њњ можна слухати годинами, з нею приЇмно сп≥лкуватись. ¬ њњ словах, очах у всьому Їств≥ такий запал, такий вогонь, що мимовол≥ зар¤джаЇшс¤ позитивною енерг≥Їю, добром, любов'ю, в≥рою. ¬ н≥й в≥дчуваЇш однодумницю, пом≥чника, порадницю, друга.

—идоренкова ќльга ѕанас≥вна с берегинею духовност≥ нашого училища. « њњ ≥м'¤м пов'¤зано створенн¤ музею ≥стор≥њ ременчуцького педучилища. ѕо крупинках збирала вона пам'¤тки далеких рок≥в, фотокартки, листи, спогади колишн≥х студент≥в. ‘≥ксувала под≥њ у хронолог≥чний посл≥довност≥, вела альбоми, листувалась з педагогами Ч випускниками педучилища. Ќа створенн¤ музею вона затратила масу енерг≥њ, сил, витратила безл≥ч власного часу. ћузей в≥дв≥дують студенти ≥ викладач≥, гост≥ з р≥зних куточк≥в ”крањни, прац≥вники ќсв≥ти, вчител≥, ¤к≥ прињхали на курси п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ. ¬се з≥брано њњ дбайливими руками.

ўе один затишний куточок пов'¤заний з ≥м'¤м ќльги ѕанас≥вни - це л≥тературна в≥тальн¤ Дѕрол≥сок" кер≥вником ¤кого вона була прот¤гом 8 рок≥в. —аме тут студенти можуть ви¤вити зд≥бност≥ у написанн≥ поез≥й, прози. —аме тут можна почути красиву л≥тературну мову, в≥дпочити душею. ќльга ѕанас≥вна каже, що це њњ в≥ддушина. 8 альманах≥в ≥з творами поет≥в ≥ дек≥лька зб≥рок початк≥вц≥в видано на рад≥сть поц≥новувачам поетичного слова. —ама ќльга ѕанас≥вна пише в≥рш≥, можливо, тому њй легше, чим кому ≥ншому роздивитись, розп≥знати у своњх вихованц≥в ≥скру таланту. ѕрозорлив≥сть ≥ чуйн≥сть ц≥Їњ ж≥нки не залишають без уваги жодного обдаруванн¤. ≤ це не просто слова. «авд¤ки безкорислив≥й турбот≥, уваз≥ продовжують навчатись, працюють колишн≥ студенти.

Ќелегким був життЇвий шл¤х ќльги ѕанас≥вни. Ќародилась у сел≥ ћайбород≥вка, що на ѕолтавщин≥. ¬ихованка полтавськоњ школи-≥нтернату є2 ≥м. Ќ. . рупськоњ, по зак≥нченню ¤коњ п≥шла в самост≥йне трудове житт¤. ¬≥дчуваючи потребу самовдосконалюватись ≥ розвиватись, вступила до ѕолтавського педагог≥чного ≥нституту ≥м. ¬.√. ороленка. ћожливо; тому, що мала нестримне бажанн¤ бути у вир≥ под≥й, творити, прийшла на посаду вожатоњ, а згодом орган≥затора позакласноњ та позашк≥льноњ роботи в —Ў є 24. « 1983 працюЇ в ременчуцькому педагог≥чному училищ≥ ≥м. ј.—. ћакаренка. ƒев'¤ть рок≥в працювала на посад≥ заступника директора з навчально-виховноњ роботи, а з 1992 рокуЧвикладачем украњнськоњ мови та л≥тератури.

яку б посаду не об≥ймала, завжди з вин¤тковою старанн≥стю виконуЇ покладен≥ на нењ обов'¤зки.

Ќещодавно ќльз≥ ѕанас≥вн≥ присвоЇно званн¤ «аслуженого вчител¤. « нагоди ц≥Їњ под≥њ в нашому училищ≥ в≥дбулос¤ св¤то, де колеги, викладач≥ ≥ студенти в≥тали њњ. ¬≥д ≥мен≥ адм≥н≥страц≥њ з побажанн¤ми здоров'¤, усп≥х≥в, у робот≥ творчих злет≥в ≥ нових вершин виступав директор педучилища √альченко ≤ван ¬асильович. ўе на початку його трудовоњ д≥¤льност≥ ќльга ѕанас≥вна стала опорою ≥ п≥дтримкою, адже вона працювала на посад≥ завуча ≥ знала вс≥ тонкощ≥ кер≥вницькоњ роботи.

¬≥тав «аслуженого вчител¤ духовий д≥вочий колектив п≥д кер≥вництвом в≥тки ¬.‘., у виток≥в створенн¤ ¤кого була саме ќльга ѕанас≥вна. “епер - це м≥цно згуртований колектив, в≥домий не т≥льки на територ≥њ ”крањну але й далеко поза њњ межами. —имвол≥чними син≥ми кв≥тами прол≥сками ≥ поетичними р¤дками в≥тали ќльгу ѕанас≥вну учасники л≥тературноњ в≥тальн≥ "ѕрол≥сок".

олишн≥ студенти, випускники не пропустили нагоди под¤кувати ќльз≥ ѕанас≥вн≥ за њњ неоц≥ненний труд, за любов, за щедр≥сть душ≥. Ћюбов до ц≥Їњ ж≥нки переповнювала присутн≥х - зала рукоплескала сто¤чи....

Ћюбов ≥ прихильн≥сть вона здобувала вм≥нн¤м триматис¤ в ногу з епохою, в≥дкривати оч≥ на правду, висв≥тлювати житг¤ з лише й притаманною прозорлив≥стю... “≥ 36 рок≥в, що вона працювала на нив≥ педагог≥ки, неможливо вм≥стити на дек≥лькох аркушах. њњ скромн≥сть заслуговуЇ повагу. Ќ≥коли в житт≥ вона не користувалась ≥м'¤м, авторитетом, дл¤ пол≥пшенн¤ добробуту своЇњ родини. ¬она любить ос≥нь, поез≥ю, житт¤ взагал≥ з ус≥ма його недол≥ками ≥ перевагами. ¬с≥ зустр≥ч≥, уроки, домашн≥ справи плануЇ заздалег≥дь. “ак≥й пунктуальност≥, точност≥, коректност≥ можна т≥льки дивуватис¤. ожну розмова з нею залишаЇтьс¤ в серц≥ ≥ в думках. ¬она з тих,хто протопче стежину ≥ поведе за собою, н≥коли не пастиме задн≥х, завжди в авангард≥, завжди попереду, розумна, енерг≥йна, щира. ¬она ≥ зараз сповнена нових задум≥в ≥ план≥в. њй хочетьс¤ встигнути зробити ¤комога б≥льше справ, залишити по соб≥ добру пам'¤ть, сл≥д у душах своњх вихованц≥в.

¬д¤чн≥сть не беретьс¤ н≥зв≥дки ≥ не зникаЇ безсл≥дно. ¬она передаЇтьс¤ з покол≥нн¤ в покол≥нн¤. ќльга ѕанас≥вна вд¤чна своњй вчительц≥ Ѕабак ћотрон≥ ƒем'¤н≥вн≥, про ¤ку згадуЇ з найн≥жн≥шими почутт¤ми, за все, чому та њњ навчила. “ак вд¤чн≥ безл≥ч студент≥в ќльз≥ ѕанас≥вн≥ за њњ турботу, тепло, любов, що вона в≥ддала њм.

’очетьс¤, щоб про таких людей, ¤к —идоренкова ќльга ѕанас≥вна, знали люди. ўоб саме про них писали газети, говорили на рад≥о, показували по телебаченню. Ќам Ї ким пишатись. ќльга ѕанас≥вна наша честь ≥ горд≥сть.

Ћисенко “ет¤на ≤ван≥вна

Ќа сцен≥ знов талановита особист≥сть, учитель-новатор, корифей ≥нформатики Ћисенко “ет¤на ≤ван≥вна, заслужений учитель ”крањни, член жур≥ обласного та ¬сеукрањнського етап≥в конкурсу Ђ”читель року Ц 2006ї, чи¤ навчальна компТютерна програма пос≥ла 2 м≥сце на училищному конкурс≥. “ет¤на ≤ван≥вна Ц активний дописувач всеукрањнського журналу Ђ омпТтер у школ≥ та с≥мТњї, в другому та пТ¤тому номерах ¤кого ви знайдете њњ статт≥ про сучасний урок ≥нформатики.

«овс≥м недавно “ет¤на ≤ван≥вна вз¤ла участь у ћ≥жнародному форум≥ вчител≥в-новатор≥в, орган≥зованому компан≥Їю Microsoft у м≥ст≥ “алл≥нн≥. («ванн¤ Ђучитель-новаторї)

Ћисенко “ет¤на ≤ван≥вна працюЇ в ременчуцькому педагог≥чному училищ≥ ≥м. ј.—.ћакаренка з серпн¤ 2000 року викладачем основ ≥нформатики та обчислювальноњ техн≥ки. ћаЇ високий науково-теоретичний р≥вень. ѕост≥йно ц≥кавитьс¤ новинками з ≥нформац≥йних технолог≥й, освоюЇ нову комп'ютерну техн≥ку та програмне забезпеченн¤ викладанн¤ курсу, працюЇ над удосконаленн¤м, форм ≥ метод≥в навчанн¤. ”роки в≥др≥зн¤ютьс¤ ч≥ткою орган≥зац≥Їю учн≥вського колективу, атмосферою творчост≥, високоњ вимогливост≥ до студент≥в.

¬икладач проводить значну позакласну роботу. ™ основним кер≥вником ќбласноњ школи ол≥мп≥йського резерву з ≥нформатики. —еред њњ вихованц≥в - переможц≥ обласного та призери ≤V етапу ¬сеукрањнськоњ ол≥мп≥ади з ≥нформатики, переможц≥ обласних та ¬сеукрањнських конкурс≥в ћјЌ.

Ѕере активну участь у робот≥ р≥зноман≥тних сем≥нар≥в, пропагуЇ своњ педагог≥чн≥ ≥дењ. “ак т≥льки в 2001 роц≥ виступила з допов≥ддю на ¬сеукрањнськ≥й науково-практичн≥й конференц≥њ з ≥нформатики в м. ’мельницьку (травень), брала участь у ¬сеукрањнському (березень, м. ињв) та ћ≥жнародному (червень, ј– рим) сем≥нарах з питань використанн¤ телекомун≥кац≥йних технолог≥й в осв≥тн≥й д≥¤льност≥. «а цей же час п≥дготовлено авторську програму з факультативного курсу Дћатематична лог≥ка" дл¤ учн≥в л≥цею проф≥лю ≥нформац≥йних технолог≥й. –озроблено електронний п≥дручник названого курсу.

як голова предметноњ ком≥с≥њ викладач≥в ≥нформатики, проводить роботу по п≥двищенню фахового р≥вн¤ викладач≥в, по вивченню ≥ впровадженню досв≥ду кращих учител≥в ≥нформатики шк≥л ”крањни, по використанню дос¤гнень сучасноњ педагог≥чноњ науки. ™ членом творчоњ групи при ѕолтавському обласному ≥нститут≥ п≥сл¤дипломноњ педагог≥чноњ осв≥ти њм. ћ.¬.ќстроградського по впровадженню телекомун≥кац≥йних технолог≥й в осв≥ту.

” 2002 роц≥ стала переможцем ¬сеукрањнського конкурсу Д”читель року-2002" у ном≥нац≥њ Д≤нформатика". ѕолтавським обласним ≥нститутом п≥сл¤дипломноњ осв≥ти був виданий зб≥рник адрес передового педагог≥чного досв≥ду. ¬ цей зб≥рник включено досв≥д роботи Ћисенко “.≤. ” 2003/04 навчальному роц≥ було видано зб≥рник навчальних програм з ≥нформатики, ¤кий рекомендовано ћ≥н≥стерством осв≥ти ≥ науки ”крањни. «б≥рник м≥стить три авторськ≥ програми викладача Ћисенко “.≤.

¬исокий авторитет ¤к викладача, ¤к спец≥ал≥ста з комп'ютерних технолог≥й, чуйноњ, доброњ людини п≥дтримуЇтьс¤ не т≥льки серед учн≥в, але й серед колег-викладач≥в училища.

Ќа початок

Ќаша адреса

м. ременчук
вул. Ћ. „айк≥ноњ, 33
тел.: (05366) 5-33-01
e-mail: pu@pu.org.ua

Сайт управляется системой uCoz