—тановище осв≥ти

Ќа початку 20-х рок≥в осв≥тн≥й р≥вень учител≥в ”крањни був низьким. “ак, вищу осв≥ту мали лише 10%, незак≥нчену середню - 6,7%, нижчу осв≥ту - 17,4% вчител≥в.

ѕеред нашим народом постали дуже важлив≥ завданн¤ - перемогти культурну в≥дстал≥сть, забезпечити осв≥ту широких мас труд¤щих, створити нову систему п≥дготовки педагог≥чних кадр≥в, ¤к≥ б повною м≥рою в≥дпов≥дали вимогам нового сусп≥льства.

ѕершим Ќародним секретарем осв≥ти на ”крањн≥ став учений ¬.ѕ.«атонський. “≥льки в лютому 1919 р. Ќаркомос ”–—– приступив до реформи вищоњ школи, створив спец≥альну п≥дготовчу ком≥с≥ю. Ѕуло видано декрет –аднаркому у березн≥ 1919 р. "ѕро вступ до вищоњ школи". —касували плату за навчанн¤, вчительськ≥ ≥нститути реорган≥зувалис¤ в педагог≥чн≥, вчительськ≥ сем≥нар≥њ - у педагог≥чн≥ школи, ун≥верситети - у педагог≥чн≥ вузи. ѕонад 2,5 тис. слухач≥в були охоплен≥ вчительськими курсами, але це мало тимчасовий характер. ѕотр≥бно було створити нову систему п≥дготовки вчител≥в дл¤ загальноосв≥тн≥х шк≥л. ” грудн≥ 1921 року в ”–—– д≥¤ли 100 трир≥чних та понад 130 короткотерм≥нових курс≥в. ¬они створювались на баз≥ колишн≥х учительських сем≥нар≥й та ≥нститут≥в, а також де¤ких середн≥х шк≥л. Ќавчальн≥ плани включали дисципл≥ни трьох цикл≥в : сусп≥льного, виробничого ≥ педагог≥чного. ÷е був м≥цний фундамент дл¤ дальшого розвитку середньоњ педагог≥чноњ осв≥ти.

” 1923 р. на ”крањни д≥¤ли ≤Ќќ, в ¤ких навчалос¤ 9810 студент≥в ≥ працювало 762 викладач≥: на 72 трир≥чних педагог≥чних курсах навчалос¤ 9200 учн≥в, педагог≥чну роботу проводили 963 викладач≥.

ѕозитивну роль у п≥дготовц≥ вчительських кадр≥в в≥д≥грали роб≥тфаки. ѕерший роб≥тничо-сел¤нський факультет розпочав роботу на початку 1920 при Ќ≥жинському ≥сторико-ф≥лолог≥чному ≥нститут≥.  ≥льк≥сть вчител≥в щороку зростала. ќднак на 1 грудн¤ 1928 року на ”крањн≥ д≥тей в≥ком 8-11 рок≥в, ¤к≥ в≥дв≥дували школу, було 71,6%, а 12-14 рок≥в - 11,1%. ѕотр≥бно було зд≥йснювати загальне обов'¤зкове початкове навчанн¤. ј це призвело до значного зб≥льшенн¤ вчительських кадр≥в. ¬иникла потреба готувати вчител≥в за заочною формою навчанн¤. « ц≥Їю метою у 1928 роц≥ в м. ’арков≥ було створено ¬сеукрањнський заочний ≥нститут народноњ осв≥ти. ѕонад 70 тис¤ч учител≥в республ≥ки з 1924 по 1941 р≥к набули педагог≥чноњ осв≥ти заочно.

«начний вклад у п≥дготовку вчител≥в дл¤ початкових клас≥в внесли педагог≥чн≥ техн≥куми. ” 1934-1935 роц≥ в республ≥ц≥ у 78 педагог≥чних техн≥кумах навчалос¤ 20776 студент≥в, а в 1940-1941 роц≥ п≥дготовка вчител≥в зд≥йснювалась у 85 педтехн≥кумах з контингентом «ќ тис. студент≥в.

” 1947 р. терм≥н навчанн¤ в педучилищ≥ встановлюЇтьс¤ чотири роки. ”чительськ≥ ≥нститути реорган≥зовуютьс¤ в педагог≥чн≥ ≥нститути. ¬ друг≥й половин≥ 50-х рок≥в складаЇтьс¤ така система педагог≥чноњ осв≥ти: педагог≥чн≥ ≥нститути - вищ≥, педагог≥чн≥ училища - середн≥ навчальн≥ заклади.